- обрізаний
- —————————————————————————————обрі́заний 1дієприкметниквід: обрі́зати—————————————————————————————обрі́заний 2прикметникпідданий обрядові обрізання
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
обрізаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до обрізати. 2) у знач. прикм. Підданий обрядові обрізання … Український тлумачний словник
обріз — I у, ч. 1) Місце, по якому обрізується або обрізано що небудь. 2) буд. Виступ стіни по горизонталі. 3) Обрізаний край; крайка, ребро (книжки, картону і т. ін.). Обріз фотографії. •• В обрі/з ледве вистачає. II а, ч. Гвинтівка з укороченим стволом … Український тлумачний словник
обрізний — а/, е/. 1) Який мав зрізаний край. 2) тех. Те саме, що обрізувальний … Український тлумачний словник
обрізок — зка, ч. Невелика частина, шматок, відрізаний від чого небудь, або залишок від різання чогось … Український тлумачний словник
необрізаний — а, е. Якого не обрізали … Український тлумачний словник
обчиканий — а, е, розм. Обрізаний, укорочений … Український тлумачний словник